Ви продаєте свічки, кераміку чи меблі. Спочатку товарів двадцять, і все лежить в одній таблиці. Через рік їх двісті, є власний магазин, два маркетплейси й оптовий покупець, який просить прайс з фото. Ціну змінюєте в чотирьох місцях і п’ятий раз забуваєте. Саме на цьому місці люди вперше чують слово PIM.
Що саме зберігає PIM
Основа PIM — характеристики. Характеристика (у фахових текстах її називають англійським словом attribute) — це одне поле, що описує товар: колір, вага, матеріал, час горіння свічки, навантаження, яке витримує полиця. Ціла сторінка товару в магазині — це набір таких полів плюс фото.
Хороший PIM знає, що різним товарам потрібні різні поля. Полиці потрібне максимальне навантаження, свічці — ні. Тому поля прив’язують до категорії: ви кажете «усі свічки мають мати вагу воску та час горіння», і в кожній свічці, де поле ще порожнє, воно позначене як незаповнене.
Крім характеристик, у PIM зазвичай живуть:
- Артикули й варіанти. Одна модель кружки в трьох кольорах і двох розмірах — це шість варіантів, кожен зі своїм артикулом, ціною й фото, але з одним спільним описом.
- Переклади. Назва й опис для німецького магазину окремо від англійського, без копіювання таблиць.
- Ціни. Роздрібна, оптова, у євро та в доларах.
- Стан товару. Чернетка, у продажу, знятий з продажу. Недороблений товар не потрапляє на полицю випадково.
- Зв’язок з фото й документами. Який знімок до якого товару, який лист даних для покупця.
Де ламається таблиця
Таблиця чудова, поки товарів мало й працює одна людина. Вона ламається у п’яти місцях. По-перше, копії: прайс для оптовика — це файл, який хтось зберіг у четвер, і в п’ятницю він уже застарів. По-друге, поля: у кожному магазині свої колонки, і ви вручну переносите потрібне. По-третє, мови: кожна нова мова — ще одна вкладка. По-четверте, відповідальність: хто востаннє змінив вагу і чому, ніхто не пам’ятає. По-п’яте, неповнота: ніхто не бачить, у яких сорока товарах немає розмірів.
Приклад. Студія кераміки в Мельбурні продає 60 кружок і мисок у власному магазині та на двох майданчиках. Дрібна зміна — нова глазур, через яку посуд більше не можна ставити в мікрохвильову піч — потребує правки опису у трьох місцях і в оптовому прайсі. Якщо одне місце пропущено, покупець отримує неправдиву інформацію, а студія — повернення. З PIM правка робиться один раз, і всі канали отримують її разом.
PIM, ERP і платформа вашого магазину: три різні роботи
Ці три речі плутають найчастіше. Платформа магазину показує товар покупцеві й приймає замовлення. ERP знає, скільки чого лежить на складі, скільки коштувала партія й що винна вам компанія-покупець. PIM знає, як товар описано. Він відповідає на запитання «що це за товар і як про нього розповісти», а ERP — «скільки його, за скільки зроблено і кому проданий».
Тому у великих компаніях це три окремі програми, які передають дані одна одній. У малому бізнесі така зв’язка швидко стає проблемою саме на стиках: артикул у складі записано не так, як у магазині, і залишки «не сходяться». Це головна причина, чому малі виробники дивляться на системи, що тримають і товар, і склад в одному місці. Докладніше про відмінність між виробничою програмою й ERP — у статті MRP чи ERP.
Чого PIM не робить
PIM не веде склад, не рахує собівартість і не виставляє рахунків. Він не робить ваш текст кращим: якщо опис вийшов нудним, у системі він теж буде нудним, просто в одному місці. І він не замінює людину, яка вирішує, що писати про товар. Його робота — щоб рішення, яке ви ухвалили раз, не доводилося повторювати в усіх каналах і щоб ніхто не опублікував товар без розмірів.
Що PIM робить для малого продавця
- Один опис — багато каналів. Власний магазин, маркетплейс, оптовий каталог і файл для рекламних каналів беруть дані з одного джерела.
- Свій текст там, де потрібно. Маркетплейс хоче довгу назву з ключовими словами, ваш магазин — коротку. PIM дозволяє мати для каналу власний текст і показує, де він застосований.
- Видно прогалини. Список товарів із порожніми обов’язковими полями — це готовий перелік роботи на тиждень.
- Перевірка перед публікацією. Нові зміни можуть іти на погодження: ціну чи назву не опублікують, поки відповідальна людина не підтвердить.
- Менше ручної роботи. Підказки штучного інтелекту можуть заповнити порожні поля з назви й опису. Ви читаєте кожну пропозицію й приймаєте лише правильні.
Коли PIM вам не потрібен
Чесна відповідь: часто не потрібен. Якщо у вас менше п’ятдесяти товарів, один магазин і одна мова, добре впорядкована таблиця й сама платформа магазину впораються. Додаткова програма означає додаткову роботу: її треба наповнити, і хтось має її підтримувати.
Ознаки того, що час ще не настав: ви ні разу не пропускали зміну ціни, нікому, крім вас, не потрібні ваші дані, а нові канали ви не плануєте. Ознаки того, що настав: ви витрачаєте більше години на тиждень на копіювання одного й того самого, покупці скаржаться на різні дані в різних місцях, а новий співробітник не може знайти, де «правильна» версія.
Як вибрати PIM
Не починайте з таблиці функцій. Почніть із власного каталогу й задайте сім запитань:
- Скільки в мене товарів і варіантів, і як швидко їх побільшає?
- Куди я продаю й чи може система передавати туди товар сама, чи лише віддавати файл?
- Скільки мов і валют мені потрібно вже зараз?
- Хто редагує, хто лише дивиться, і чи потрібне погодження змін?
- Чи зможу я завантажити свою таблицю й одразу побачити, чого бракує?
- Чи тримає система склад і виробництво, чи мені потрібна друга програма й зв’язка між ними?
- Чи можу я забрати всі свої дані назад у таблиці, якщо передумаю?
Короткий перелік перед покупкою
- Я знаю, у скількох місцях зараз змінюю ціну.
- Я перелічив поля, які потрібні кожному каналу.
- Я випробував програму на 20 власних товарах, а не на готовому прикладі.
- Я перевірив, як вивести дані назад у файл.
- Я знаю, хто в команді підтримуватиме каталог.
Як почати за тиждень
- День 1. Приберіть таблицю: один рядок на один артикул, без об’єднаних клітинок, без «див. нижче».
- День 2. Складіть список полів для кожної категорії: що обов’язково, що за бажанням.
- День 3. Завантажте двадцять товарів і перевірте результат очима. Помилки виправте в таблиці, а не в системі.
- День 4. Завантажте решту. Подивіться список товарів із порожніми полями.
- День 5. Підключіть один канал і подивіться, що туди піде, перш ніж надсилати. Лише потім додавайте інші.
Не намагайтеся заповнити все ідеально. Краще мати сто товарів зі всіма обов’язковими полями, ніж двісті напівпорожніх.
Де тут Keelvy
Keelvy можна використовувати саме як PIM: поля за категоріями, варіанти з артикулами за вашим правилом, статуси «чернетка» і «у продажу», переклади, власний текст для каналу та імпорт із таблиці за артикулом. Окрема перевага для виробників: те саме місце знає склад і рецептуру, тож артикул не доводиться зводити між двома програмами. Якщо вам потрібен лише опис товарів, цього теж достатньо. Докладніше — Keelvy як PIM.
Keelvy як PIM
Подивіться, як це працює в Keelvy.